Приховані переконання, що стримують лідерів
На сторінках Harvard Business Review викладено роздуми коуча Мюріел М. Вілкінс про те, що стримує ріст керівників. Пані Вілкінс ділиться висновками, що базуються на її багаторічному досвіді роботи з тисячами лідерів та керівників.
Вона вважає, що найбільшими обмежувальними факторами для більшості керівників компаній є їхні власні непродуктивні переконання, які умовно називається “прихованими перешкодами”.
Чому приховані? Тому що ці блокатори настільки вкорінені та звичні, що більшість із нас навіть не усвідомлює їх існування. Але вони є і непомітно формуюють кожен аспект того, як ми думаємо, відчуваємо та діємо. Як показала новаторська робота психолога Керол Двек про способи мислення, набори переконань, які ми маємо щодо себе, є ключем до нашої здатності навчатися, адаптуватися та розвиватися, а також до нашої продуктивності та результатів. Підсумок можемо зробити такий: незалежно від того, усвідомлюємо ми чи ні, наші переконання впливають на наші результати.
Ось сім найпоширеніших перешкод, які зупиняють рух вперед, виділені на основні тестування 300 керівників, які фіксували проблеми в бізнесі.
Перша перешкода: мені потрібно бути залученим. Переконання, що ви повинні бути частиною кожної деталі на кожному рівні, призводить до мікроменеджменту, вузьких місць у рішеннях та меншого впливу з боку вашої команди.
Друга перешкода: мені потрібно зробити це зараз. Переконання, що вам потрібні негайні результати, незважаючи ні на що, створює хибну терміновість, поспішне виконання, збільшення кількості помилок та вигорання.
Третя перешкода: я знаю, що маю рацію. Переконання, що ви і тільки ви знаєте відповіді на всі проблеми, перешкоджає співпраці, змушує вас ігнорувати внесок інших та призводить до втрачених можливостей і зниження інноваційності.
Четверта перешкода: я не маю права помилятися. Переконання, що ваша робота має бути бездоганною, заохочує нездоровий перфекціонізм, нерішучість та уникнення ризиків.
П’ята перешкода звучить так: якщо я можу це зробити, то й ви зможете. Переконання, що результати інших мають бути такими ж, як ваші, щоб бути прийнятними, призводить до встановлення нереалістичних або зайвих очікувань, недооцінки навичок інших та обмеження розвитку.
Шоста перешкода полягає в тому, що ви вважаєте, що не маєте права сказати «ні». Переконання, що ви завжди повинні брати на себе зобов’язання, коли вас про це просять, призводить до перевтоми, розмитих пріоритетів та поганого встановлення меж.
Сьому перешкода – це коли ви вважаєте, що вам тут не місце. Переконання, що ви не вписуєтесь у своє середовище або на свій рівень, підживлює виснажливий синдром самозванця та самосаботаж, а також знижує вашу здатність до спілкування, видимості та впливу.
Наприкінці статті Мюріел М. Вілкінс висновує: щойно ви навчитеся долати власні перешкоди, ви зможете відігравати важливу роль у житті тих, ким ви керуєте. Це може бути щось просте, наприклад, демонстрація готовності до самоаналізу, зміна способу мислення та коригування поведінки. Але ви також можете більш цілеспрямовано працювати з тими, кого стримують їхні обмежувальні переконання.
За матеріалами hbr.org
Ілюстрація: hbr.org
