Нове дослідження, опубліковане в журналі «Психофармакологія», пропонує зрозуміти, як алкоголь змінює наш внутрішній тілесний досвід, і чому це може мати значення для розуміння залежності. Люди, які відчували менше тілесних відчуттів, як правило, повідомляли про більшу стимуляцію та менший седативний ефект від алкоголю – закономірності, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю.

Дослідження мало на меті з'ясувати, як алкоголь впливає на інтероцепцію, здатність відчувати внутрішні сигнали тіла, такі як серцебиття або відчуття тепла. Попередні дослідження показали, що алкоголь змінює частоту серцевих скорочень та інші фізіологічні функції, і що чутливість людей до цих змін може відігравати певну роль у тому, як вони відчувають алкоголь і чи продовжують вони його пити. Однак більшість досліджень зосереджувалися на когнітивних ефектах або ретроспективних звітах, а не на реальному, тілесному досвіді сп'яніння, який розгортається в реальному часі.

«Ми давно знаємо, що люди по-різному реагують на вплив алкоголю, і що ця різна реакція може бути маркером ризику майбутніх проблем із залежністю», – сказав автор дослідження Матео Леганес-Фонтено , тимчасовий дослідник FNRS в UCLouvain та науковий співробітник Marie Curie в Амстердамському університеті.

«Зазвичай це вивчали, розглядаючи суб’єктивні когнітивні реакції, використовуючи анкети або спостерігаючи за основними фізіологічними процесами. Однак тепер ми знаємо, що наша чутливість до станів тіла та те, як ми сприймаємо своє тіло, відіграють ключову роль у формуванні нашої поведінки та мотивації, але ця частина загадки залежності все ще недостатньо вивчена. У цьому дослідженні я хотів показати, що ми можемо виміряти суб’єктивні тілесні відчуття, пов’язані з алкогольним сп’янінням».

Щоб дослідити це, дослідники залучили 37 дорослих людей, які постійно п'ють, і не мали в анамнезі психічних розладів або лікування від вживання психоактивних речовин. Учасники пройшли два лабораторні сеанси за подвійним сліпим плацебо-контрольованим дизайном. В одному випадку їм давали помірну дозу алкоголю (0,4 грама на кілограм маси тіла, змішану з тоніком та біттером). В іншому випадку вони отримували плацебо-напій з ідентичними смаковими та нюховими ознаками. Порядок сеансів був рандомізованим.

За матеріалами psypost.org
Фото: freepik.com