Замінник цукру у поширених продуктах стимулює почуття голоду
Споживання сукралози, широко використовуваного некалорійного підсолоджувача, може впливати на те, як мозок регулює голод і масу тіла. Нове дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показало, що сукралоза підвищує активність гіпоталамуса – ключової ділянки мозку, що бере участь у регуляції апетиту – порівняно з калорійним цукром (сахарозою) та водою. Результати дослідження свідчать про те, що, хоча сукралоза не містить калорій, вона може викликати нейронні реакції, пов'язані зі збільшенням голоду, та змінювати спосіб зв'язку мозку з ділянками, що беруть участь у мотивації та сенсорній обробці.
Сукралоза – популярний замінник цукру, який використовується в багатьох дієтичних газованих напоях, випічці та низькокалорійних закусках. Вона забезпечує солодкий смак без додавання калорій, що робить її привабливою для людей, які намагаються схуднути або контролювати рівень цукру в крові. Однак, хоча вона може знизити споживання калорій у короткостроковій перспективі, її вплив на апетит та метаболізм до кінця не вивчений. Деякі дослідники припускають, що сукралоза може порушувати ланцюги регулювання голоду в мозку, забезпечуючи солодкість без очікуваних поживних речовин, які зазвичай слідують за споживанням цукру. Ця невідповідність може порушити нормальний контроль апетиту та, можливо, сприяти переїданню.
Щоб дослідити ці ефекти, дослідники з Університету Південної Каліфорнії провели рандомізоване перехресне дослідження за участю 75 молодих людей віком від 18 до 35 років. Серед учасників були люди зі здоровою вагою, надмірною вагою та ожирінням. Кожен учасник відвідав три окремі сеанси, під час яких він вживав один із трьох напоїв: напій, підсолоджений сукралозою, напій, підсолоджений сахарозою, з таким самим рівнем солодкості, або воду як контрольну групу. Сеанси проводилися з інтервалом щонайменше два дні, а порядок напоїв був рандомізованим та невідомим як учасникам, так і експериментаторам.
До та після кожного напою дослідники використовували функціональну МРТ для вимірювання кровотоку в гіпоталамусі та оцінки активності мозку. Збільшення гіпоталамічного кровотоку пов'язане з голодом, тоді як зниження зазвичай відбувається після їжі та пов'язане з відчуттям ситості. Окрім візуалізації мозку, дослідники зібрали зразки крові для вимірювання рівня глюкози, інсуліну та GLP-1 (гормону, що бере участь у насиченні), і попросили учасників оцінити свій голод у кілька моментів часу.
Результати показали, що споживання сукралози, порівняно із сахарозою та водою, збільшує кровотік у латеральному гіпоталамусі. Відомо, що ця область бере участь у викликанні голоду та мотивації поведінки, спрямованої на пошук їжі. Примітно, що споживання сукралози також збільшувало рівень самооцінки голоду порівняно із сахарозою, незважаючи на відсутність калорій. Навпаки, споживання сахарози призводило до підвищення рівня глюкози в крові та зменшення кровотоку в медіальному гіпоталамусі – реакцій, які зазвичай пов'язані з відчуттям ситості.
Візуалізація мозку також показала, що сукралоза змінює функціональний зв'язок між гіпоталамусом та іншими ділянками мозку. Наприклад, після вживання сукралози учасники продемонстрували сильніші зв'язки між гіпоталамусом та ділянками, що беруть участь у мотивації (такими як передня поясна кора) та усвідомленні тіла (такими як тім'яна часточка). Ці зміни свідчать про те, що сукралоза може посилювати реакцію мозку на сигнали їжі або посилювати мотиваційні сигнали, пов'язані з їжею.
За матеріалами psypost.org
Фото: freepik.com
