Нейроергономіка фіксує приховану небезпеку різких перепадів настрою за кермом
Проблема неуважності через емоційний стан давно перебуває у фокусі дослідників безпеки дорожнього руху. Проте нове дослідження команди італійських вчених (Buse Tezçi, Silvia Chiesa та ін., 2024-2025 рр.) вперше змістило акцент із фіксації конкретних емоцій на їхню динаміку. За допомогою автомобільного симулятора науковці вимірювали, як саме різкий перехід від радості до гніву, і навпаки, впливає на сприйняття когнітивного навантаження під час проходження різних сценаріїв на дорозі.
Результати експерименту, в якому для оцінки стану використовувався індекс NASA-TLX, виявилися парадоксальними. Дослідники не виявили статистично значущих відмінностей у суб'єктивному відчутті ментального перевантаження при різкій зміні емоцій. Іншими словами, водії абсолютно не усвідомлюють, як коливання їхнього настрою впливають на здатність обробляти інформацію. Тренди вказують на наявність прихованих когнітивних спадів, але людський мозок майстерно маскує це перевантаження від нашої власної свідомості, створюючи ілюзію повного контролю над дорожньою ситуацією.
Для індустрії це означає критичну необхідність переходу від суб'єктивних оцінок до використання більш чутливих біометричних систем (Adaptive HMI), які б об'єктивно зчитували стан людини. Сучасна система керування повинна розуміти, що ресурс уваги водія щойно був вичерпаний раптовим спалахом гніву, навіть якщо сам водій вважає, що він максимально сконцентрований.
Майбутнє автомобільної безпеки лежить не стільки в удосконаленні гальм чи подушок безпеки, скільки у створенні емпатичних інтерфейсів, здатних миттєво адаптувати потік інформації до емоційного фону людини. Залишається лише одне незручне запитання. Чи не час автовиробникам визнати, що монтування гігантських сенсорних екранів у салоні — це бомба уповільненої дії, адже роздратований водій, який навіть не усвідомлює власного когнітивного виснаження, просто фізично не здатний безпечно взаємодіяти з цим цифровим хаосом на швидкості 120 кілометрів за годину?
За матеріалами iris.univpm.it
Ілюстрація: ШІ-генерація
