Щоб розкрити це явище, ми повинні зрозуміти суть заощаджень. Коли попит на депозити в банку високий, кредитів більшає. Згідно з правилами попиту та пропозиції це здешевлює кредитування – і навпаки. Однак у центрі цього питання одна невизначеність: як літні споживачі розпоряджаються своїми грошима?

Тут можна розрізнити два різні наративи. З одного боку, якщо срібне покоління почне скорочувати свої заощадження, це може підвищити процентні ставки, бо зменшиться загальна кількість депозитів. Це – теза, сформульована Чарльзом Гудхартом, колишнім працівником Банку Англії. У сценарії Гудхарта ми отримуємо картину пенсіонерів, щойно звільнених від роботи, які перебирають свої заощадження, наближаючись до схилу років. Проте не всі погоджуються.

«Важливо дивитися на всю зміну піраміди населення, а не просто думати про старіння як про одновимірну зміну», — пояснив Джозеф Копекі, доцент кафедри економіки Трініті-коледжу Дубліна. Він стверджує, що хоча модель Гудхарта одного дня може стати реальністю, не можна недооцінювати нинішній зріз робітників середньої та пізньої вікових стадії. 

Заощадливі громадяни, які фінансово готуються до пенсії, підвищують рівень заощаджень. Навіть коли вони завершать свою кар’єру, можна сперечатися, наскільки легковажними вони будуть. Бажання залишити спадщину часто спонукає літніх споживачів затягувати гаманець. Це також хороша новина для їхніх дітей.

Багато економістів вважають, що зі збільшенням тривалості життя зростатимуть і рівні заощаджень у різних групах населення. Причина проста: якщо ви готуєтеся до довшої пенсії, ви очевидно накопичите більші резерви. Оскільки люди заощаджують більше, це збільшить пропозицію депозитів і схожих продуктів. Якщо попит на інвестиції залишається незмінним, в такому випадку процентні ставки будуть знижуватися.

Ця модель дешевого кредитування, звичайно, може здатися малозрозумілою в нинішніх умовах. У великих економіках вартість запозичень різко зросла, а банки нервують перед змінами. Проте за короткостроковими потрясіннями ховаються основні тенденції.

«У період до постковідної інфляції ЄЦБ проводив дуже м’яку монетарну політику», — каже експерт. "Вони все ще намагалися підняти інфляцію до 2%. ... Усе це підтверджує історію про те, що є щось інше, що штовхає процентні ставки далі вниз".

Зменшення вартості позик – це палиця з двома кінцями, бо низькі процентні ставки також означають мізерну віддачу депозитів. Хоча старіння населення ймовірно стисне державні фінанси за іронією долі буде легше брати позики. Майбутні відсоткові ставки, вразливі до ряду змінних, неможливо визначити з упевненістю. У цьому випадку політики будуть дивитися на старші покоління. У той час як країни з найвищим коефіцієнтом залежності справляються з труднощами зростання, молодь буде робити свої висновки.

За матеріалами agemed.org

Фото: agemed.org